وَجَعَلُوا لِلَّهِ مِمَّا ذَرَأَ مِنَ الْحَرْثِ وَالْأَنْعَامِ نَصِيبًا فَقَالُوا هَٰذَا لِلَّهِ بِزَعْمِهِمْ وَهَٰذَا لِشُرَكَائِنَا ۖ فَمَا كَانَ لِشُرَكَائِهِمْ فَلَا يَصِلُ إِلَى اللَّهِ ۖ وَمَا كَانَ لِلَّهِ فَهُوَ يَصِلُ إِلَىٰ شُرَكَائِهِمْ ۗ سَاءَ مَا يَحْكُمُونَ
Yakubovych
Вони призначають Аллагу частку з того, що Він зростив із посівів і худоби та говорять: «Це — Аллагу, а це — нашим божествам!» Те, що призначене їхнім ідолам, не потрапляє Аллагу, а те, що призначене Аллагу, потрапляє їхнім ідолам. Зле ж таке рішення їхнє!